Червоні щічки у малюка

Як допомогти дитині позбутися почервоніння, лущення та свербіння шкіри на шоках? Це питання тривожить багатьох мам, оскільки такі проблеми як діатез можуть виникати зовсім несподівано. Тому інформацію проте, як найкраще діяти в цій ситуації, потрібно мати заздалегідь.

Алергічний діатез – це не хвороба, а лише стан схильності організму до можливого розвитку у дитини алергічних захворювань. Іншими словами – це, так би мовити, „фоновий”, прихований, без клінічних проявів або з їх мінімальними ознаками стан, що сигналізує про потенційну можливість виникнення у дитини таких недуг.

Схильність малюка до розвитку алергічних проявів (атопій) передається спадково від батьків. Тому дорослі, які хоча б один раз в житті мали реакцію на ті чи інші харчові, побутові, хімічні речовини, медикаменти або рослини, повинні з особливою настороженістю ставитися до аналогічних чинників, застосовуючи їх до власної дитини.

 

Щодо першого року життя, то тут, перш за все, до уваги беруться харчові алергени (яйця, коров’яче молоко, річкова риба, ікра, м’ясо птиці (гуска, качка), м’ясні бульйони, телятина, свинина, ковбасні вироби, спеції, мед, апельсини та мандарини, морква, полуниця, червоні яблука, виноград, абрикоси, помідори, шипшина, всі фрукти та овочі, які мають оранжеве чи червоне забарвлення). На другому році життя до цього списку приєднуються також горіхи, шоколад і какао, консерванти, підсилювачі запаху чи смаку, ароматизатори, гриби. Після двох років може сформуватися непереносність до побутових (домашній пил, особливо з кліщовими алергенами, перо подушок, шерсть домашніх тварин, акваріумні рибки) та пилкових (пилок квітів, лугових трав, дерев, кущів) алергенів.

Незалежно від віку висока схильність до атопій спостерігається до лікарських (вакцини, антибіотики, особливо пеніцилінового ряду, сульфаніламіди, новокаїн тощо), хімічних (синтетичний одяг, пральні порошки, мило, креми), інфекційних (бактерійні, вірусні, грибкові) алергенів, фізичних подразників, зокрема механічних (тертя шкіри об одяг) та термічних (холодна вода, різка зміна температури оточуючого середовища).

Алергічний діатез – це мінімальні відхилення, що не вважаються рівноцінними захворюванню, але найчастіше передують йому. Перш за все, йдеться про атопічний дерматит. Принциповою відмінністю між алергічним діатезом та атопічним дерматитом є харчова дозозалежність. Так, у випадках діатезу шкірні та інші алергічні реакції викликає споживання дитиною чи матір’ю у великій кількості певних харчових продуктів. І якщо їх вживання відмінити, все швидко проходить. Коли ж йдеться про атопічний дерматит, то тут навіть маленька кількість алергізуючого продукту призводить до значних атопій, які після усунення провокуючого фактора самостійно не зникають.

Мами повинні пам’ятати, що рання поява в дитини таких проявів сигналізує про більшу ймовірність переходу алергічного діатезу в справжнє алергічне захворювання. Це пов’язано з функціональною незрілістю дитячого організму. Найчастіше алергічний діатез спостерігається у дітей від 1-2 місяців до 3-4 років, а в подальшому такі прояви або суттєво зменшуються, або переходять в конкретну хворобу. Як відомо, алергічні захворювання погано піддаються лікуванню, яке найчастіше буває тривалим, мають негативний вплив на самопочуття і загальний стан дитини. Тому необхідно знати прояви алергічного діатезу і вміти своєчасно ліквідувати причини, що його спонукали.

 

Як проявляється діатез?

Найчастішими ознаками алергічного діатезу є шкірні реакції, до яких належать:

- сухість шкіри на фоні її блідості з поодинокими невеликими ділянками лущення;

- посилення потовиділення з підвищеною вологістю шкіри, схильністю до попрілостей, пітниці за умов нормального догляду, почервоніння шкіри (еритем), яке швидко сходить, невмотивоване нетривале підвищення температури тіла до 37,0-37,5 градусів за Цельсієм;

- гнейс – так називають себорейні (жирні) лусочки жовтого або сірого кольору на голівці малюка, розміщені на ділянках великого тім’ячка, надбрівних дуг, зумовлені надмірним лущенням епітелію;

- молочний струп поява почервонілих (гіперемованих), дещо набряклих ділянок шкіри з чіткою межею між ураженою та здоровою шкірою, множинними пухирцями, які сверблять, провокуючи розчухування, мокнуття та утворення шкірочок і шорсткуватого струпу, що з часом відлущуються у вигляді дрібних пластинок;

- пітниця – множинні піхурці, вузлики червоного кольору (папули), що розміщуються на бокових поверхнях тіла дитини, у складках шкіри, на шиї, грудях, і супроводжуються сильним свербінням;

- попрілості – мокнуче подразнення шкіри на фоні її почервоніння в природних складках (шийні, пахові, пахвові, міжсідничні тощо), що виникає від контакту з сечею, калом, під час тертя об одяг і супроводжується мацерацією, тобто пошкодженням верхнього шару шкіри (епідермісу), поверхневими тріщинами, свербінням шкіри та розвитком стрептостафілодермії (поверхневого або глибокого запального ураження шкіри, викликаного потраплянням гноєробних мікробів – стрептококів і стафілококів);

- пруриго – сильно сверблячі дрібні блідо-червонясті вузлики, що розміщуються на внутрішній поверхні кінцівок;

- еритеми – подразнення шкіри з почервонінням і набряком, а в тяжких випадках – із мацерацією.

Прояви шкірного синдрому вперше можуть з’являтися в перші тижні та місяці життя, досягають розпалу в другому півріччі і продовжують наростати до 2-3 річного віку (за умов пізньої діагностики та несвоєчасного лікування).

Іншими симптомами атопічного діатезу є ураження слизових оболонок. Зокрема, це так званий „географічний язик” (запально-дистофічні зміни слизової язика), часті стоматити, блефарити (запалення повік), кон’юктивіти, запальні захворювання статевих органів (у дівчаток – вульвовагініт, а в хлочиків – баланіт), ексудативна диспепсія (проноси змінюються закрепами), нападоподібний кашель, часті бронхіти та пневмонії.

До ознак алергічного діатезу відносять також дисбактеріоз кишечника, проявами якого є нестійкі випорожнення чи закрепи, біль у животі, явища метеоризму, зригування, вибіркова відмова від певних видів їжі. До речі, стійкий дисбактеріоз виявляється в 85-95 відсотків дітей із алергічним діатезом І-ІІ ступеня! В цьому контексті варто додати, що нормальна мікрофлора травного каналу створює мікробну плівку на поверхні кишок, перешкоджаючи надходженню алергенів і токсинів в організм дитини.

Дітям з алергічним діатезом властиві нерівномірні прирости маси тіла, які можуть проявлятися як надмірним її збільшенням, так і недостатнім, навіть до дефіциту маси тіла (гіпотрофії). Підшкірно-жирова клітковина у таких дітей пухка, а тіло, як правило, бліде, дещо набрякле (пастозне). Характерними для діатезу також є підвищена нервова збудливість, дратівливість, порушення сну, зниження апетиту, капризування.

 

Як попередити алергічний діатез у вашого малюка?

Перш за все, батьки повинні визначитися з існуванням у їх чада схильності до алергічного діатезу, враховуючи наявність алергічних реакцій у себе та інших близьких родичів. По-друге, потрібно налагодити відповідне харчування малюка. Якщо дитина перебуває на грудному вигодовуванні, то, за перших ознак алергічного діатезу, зовсім не потрібно поспішати відлучати її від грудей, оскільки грудне молоко є не тільки найповноціннішим продуктом харчування для немовляти, а й має зовсім незначні алергенні властивості. Краще проаналізуйте, який продукт із вашого раціону міг викликати в маляти алергічну реакцію, і повністю виключіть його з харчування. Такими „провокаторами” найчастіше є яйця, полуниці, суниці, цитрусові, шоколад, міцний чай, натуральна кава, гострі сири, какао, приправи, консерви, копчені ковбаси, горіхи, ікра.

У разі штучного вигодовування, за непереносності коров’ячого молока потрібно застосовувати суміші, приготовані на основі соєвого чи мигдалевого молока. Доцільно призначити гіпоалергенні суміші, які містять дрібні гідролізати білків, що легко засвоюються кишечником хворої дитини. Корисними в харчуванні є кисломолочні суміші, які нормалізують мікрофлору кишечника та сприяють кращому засвоєнню кальцію, що знижує алергічну „налаштованість” організму. Кисломолочні продукти (суміші, кефір, йогурт, ацидофільне молоко) доцільно застосовувати і для дітей на грудному вигодовуванні, особливо, коли наявні прояви алергічного характеру зі сторони шлунково-кишкового тракту: зниження апетиту, зригування, нудота, нестійкі випорожнення.

 

Розширюємо раціон харчування

Соки і фруктове пюре дітям з алергічним діатезом потрібно вводити на 2-4 тижні пізніше, ніж здоровим дітям. Розпочинати краще із соку та пюре із свіжих яблук зелених сортів (антонівка, ренет Семеренко, білий налив), потім перейти до білої та червоної смородини, світлих сортів черешні, груш, персиків, бананів. А от соків і пюре з овочів, фруктів та ягід, які мають оранжеве та червоне забарвлення, краще уникати. Своєрідне „табу” в цьому плані розповсюджується на полуниці, суниці, апельсини, мандарини, виноград, абрикоси, курагу, шипшину, помідори, моркву.

Фруктові та ягідні соки і пюре вводять з малих доз ( 2-3 краплі чи 3-5 грамів), уважно стежачи за станом шкірних покривів, характером випорожнень дитини. Новий вид таких страв можна пропонувати не раніше, ніж через два тижні після повної адаптації малюка до попередніх.

Спробувати знову ввести в раціон соки чи пюре, які в минулому давали алергічні прояви, можна тільки після зникнення клінічних ознак діатезу, особливо у більш старших дітей. Якщо ж алергічні реакції знову проявляться, такі продукти найкраще повністю і назавжди виключити з раціону малюка.

Суттєвий нюанс: необхідно уникати перегодовування маляти, оскільки надлишок харчування посилює алергічні прояви.

Жовток курячого яйця (обов’язково у круто звареному вигляді, навіть за доброї переносності), який має значно менші алергенні властивості, ніж білок, призначають після досягнення дитиною віку 7-7,5 місяців. Починати потрібно із 1/8-1/6 жовтка, поступово довівши його кількість до третини і навіть половини 1-2 рази на тиждень. Коли у малюка спостерігається розпал алергічного діатезу, яєчний жовток взагалі протипоказаний.

Перше пригодовування малятам з алергічним діатезом вводять на місяць швидше, ніж здоровим діткам. Ним виступає овочеве пюре, приготоване з кабачка, капусти, картоплі, вимоченої 12-18 годин у чистій воді. Зауважте, що об’єм картоплі не повинен перевищувати ¼ від загального об’єму страви. Овочеве пюре починають давати з половини чайної ложки, поступово збільшуючи порцію до 130-150 г впродовж двох тижнів.

Спочатку пюре готують з одного продукту, вводячи другий лише через 3-4 дні (якщо відсутні алергічні прояви). Асортимент овочів поступово розширюють, додаючи цвітну капусту, гарбуз, зелений горошок, ріпу. Рослинну олію вводять у готовий продукт, коли дитина отримує не менше половини необхідної їй кількості овочевого пюре. Пам’ятайте, що рослинна олія є джерелом поліненасичених жирних кислот, які мають високу біологічну активність і сприяють зниженню алергізації та зменшенню шкірних проявів діатезу.

Для страв другого пригодовування використовують гіпоалергенні крупи: рис, гречку, пшоно, кукурудзяну, вівсяну та перлову каші (виключаючи манку). Готують їх не на молоці, а на овочевому або фруктовому відварі. Крупу перед варінням рекомендують попередньо вимочити в холодній воді впродовж 12-18 годин. В готову кашу зазвичай додають вершкове масло, а за поганої переносності його замінюють топленим маслом або рослинною олією. Друге пригодовування починають вводити не раніше, ніж через місяць після першого.

Ще одна рекомендація: між годуваннями дітям з алергічним діатезом давайте звичайну перекип’ячену воду, а от від відварів з овочів та шипшини краще відмовитися через можливість загострення захворювання.

Для корекції білкового дефіциту (за непереносності сиру) малюкам з алергічним діатезом раніше, ніж здоровим, вводять в меню гіпоалергенні сорти м’яса (м’ясо індика, кролика, курки). Починають порцію з 7-10 г, поступово збільшуючи її до 100-150 г на добу. Для зниження алергенних властивостей м’ясо потрібно двічі виварювати. Перший раз його заливають холодною водою і варять 30 хвилин, а другий – гарячою і варять до готовності. М’ясні бульйони краще взагалі не вживати. Рибу в харчуванні дітей з алергічним діатезом на першому році життя, як правило, не використовують. Не бажано також включати до раціону м’ясні консерви, навіть виготовлені спеціально для дитячого харчування: консерванти та спеції, що входять до їх складу, мають здатність посилювати прояви алергічних реакцій.

Третім пригодовуванням є кефір або йогурт, однак за поганої переносності їх замінюють однією овочевою стравою.

Дітям з алергічним діатезом обмежують вживання цукру та борошняних виробів, легкозасвоюваних вуглеводів. До року таким малюкам краще не давати горіхів, шоколаду, какао, меду, ікри.

Для того, щоб легше визначити харчовий алерген, батькам радять вести щоденник харчування, який має містити такі дані: дата, час годування, склад їжі, новий продукт і його кількість, стан шкіри, випорожнення, інші реакції. Зазвичай алергічна реакція на новий продукт проявляється появою або посиленням діатезу через певний проміжок часу. Ведення щоденника дає змогу встановити алерген і виключити його з харчування.

Сподіваємося, дорогі мами, що наведена інформація допоможе вам попередити алергічний діатез у ваших крихіток, щоб вони могли рости здоровими та щасливими.

 

Марія Кінаш, кандидат медичних наук, лікар-педіатр.

 

Фотогалерея

Замовте журнали

Free Joomla Templates by JoomlaShine.com