“Залізна” проблема наших дітей

На сторінках нашого журналу – знову “залізна” тема. Хоча, за вмістом в надрах землі, цей елемент займає друге місце серед мінералів, це ніяк не впливає на людський організм, і брак в ньому заліза як одного з мікроелементів спостерігається дуже часто. Особливо, якщо мова йде про дітей, – залізодефіцитний стан діагностується у кожного четвертого немовляти і кожного другого малюка до 4 років.

Що таке анемія

Її ще називають малокрів’ям. Це захворювання, яке характеризується зменшенням концентрації гемоглобіну та, в більшості випадків, числа еритроцитів на одиницю об’єму крові. Зрештою, це призводить до кисневого голодування тканин організму, яке в медицині ще називають гіпоксією.

Виникнення даного стану може спостерігатися в будь-який період життя людини, не обов’язково під час перебігу якихось захворювань. Таке трапляється при певних фізіологічних станах, наприклад, у жінок під час вагітності, лактації, у дітей в період посиленого росту. Розвиток анемії може бути пов’язаний із періодом статевого дозрівання, гормональними порушеннями, неправильним характером харчування, захворюваннями травного тракту, печінки, нирок, порушенням всмоктування, оперативними втручаннями та іншими факторами. Нерідко анемія є самостійним або супровідним симптомом внутрішніх захворювань, інфекційних та онкологічних хвороб.

Проте особливо важливе соціальне значення має проблема анемії у дітей. Адже в даному випадку ця недуга може призвести до порушення фізичного розвитку та обміну речовин в цілому.

Анемія у дітей зустрічається дуже часто

Так, у нашій країні малокрів’я виявляється в середньому у 40 відсотків дітей віком до 3 років, у третини – в період статевого дозрівання, рідше – в інші вікові періоди. Як бачимо, очевидним є зв’язок між віковою характеристикою та схильністю до недуги. Саме це варто взяти до уваги батькам! Якщо ж виникне запитання, яким чином цей зв’язок можна обгрунтувати, – відповімо: це зумовлено анатомо-фізіологічною незрілістю органів кровотворення новонароджених, високою інтенсивністю росту, яка характерна як для дитини перших років життя, так і для підлітка, пропорційним збільшенням об’єму крові та еритроцитів у дітей цих вікових груп. Також особливо небезпечним є період другого півріччя першого року життя, коли запаси заліза новонародженого виснажуються.

Організм дитини постійно вимагає більшої кількості заліза, повноцінного білка, мікроелементів, вітамінів. Тому навіть невеликі порушення процесу годування, інфекції, використання лікарських засобів, які пригнічують функції кісткового мозку, легко стають причиною анемії в дітей. Дефіцит заліза у матері під час вагітності впливає на ріст і розвиток мозку малюка, імунної системи, провокує виникнення анемії вже в новонародженого.

Нерідко причиною цього захворювання у дітей бувають глистяні інвазії, особливо аскаридоз. Така анемія пов’язана не тільки з дефіцитом тих чи інших елементів, але і з токсичним впливом продуктів розпаду життєдіяльності гельмінтів на процес кровотворення.

Довготривала анемія дитини викликає глибокі тканинні й органічні зміни, розвивається кисневе голодування органів, розлади клітинного метаболізму. За наявності анемії, сповільнюється ріст дитини, порушується її гармонійний розвиток, маля частіше хворіє, формуються вогнища хронічної інфекції, важчий перебіг мають інші патологічні процеси.

Залізодефіцитна анемія може розвинутися в дівчаток у період статевого дозрівання. Такий підвид анемії називається хлороз. Проявляється він слабістю, втомлюваністю, відсутністю апетиту, порушеннями смаку, головокружінням, серцебиттям, болем у верхній частині живота. Яскравими симптомами хлорозу також можемо назвати нудоту, можливі закрепи, втрати свідомості, характерну “алебастрову”, із зеленим відтінком блідість шкіри, порушення менструального циклу – мізерні та запізнілі менструації, їх повна відсутність.

З’явились особливі смаки – шукайте залізодефіцитну анемію!

Блідість шкіри та слизових, задишка, серцебиття, головокружіння, головний біль, шум у вухах, неприємні відчуття в ділянці серця, різка загальна слабість і швидка втомлюваність, виникнення яких пов’язано з кисневим голодуванням всіх органів, повинні насторожити батьків.

Дуже часто у дітей перших років життя анемії проявляються зниженням або відсутністю апетиту. Помічається сповільнення росту та наростання маси тіла дитини. Одним із ранніх і частих проявів початкової стадії анемії є зміна смаку, виражена бажанням їсти землю, глину, крейду. Це є результатом інстинктивної потреби дитини ліквідувати дефіцит заліза та мінералів в організмі. Інколи діти відмовляються від овочевих і м’ясних страв, а віддають перевагу молоку й кашам, незважаючи на те, що в м’ясних продуктах заліза більше.

Анеміям здебільшого характерні ламкість нігтів та волосся, сухість шкіри, “заїди” в куточках рота, язик має вигляд “полакованого”. Цікаво, що інколи змінюється і поведінка дитини – маля вередує, плаче, стає байдужим.

У випадках легкої початкової стадії малокрів’я загальні симптоми можуть бути відсутні, адже тоді фізіологічна потреба тканин у кисні компенсується за рахунок резервів.

Важкі форми анемії здатні викликати появу в крові патологічних форм еритроцитів. Іноді, коли ми не можемо обгрунтувати появу анемії, варто пригадати і про те, що це захворювання в окремих випадках буває єдиним раннім симптомом інших недуг, які не проявлятимуть себе відкрито ще довгий час.

Як виникає анемія

Анемії у дітей поділяються на три групи, згідно причин виникнення.

Тобто, І група – це анемії внаслідок крововтрати; ІІ група – в результаті порушення кровотворення; до ІІІ групи належать ті, що є наслідком підвищеної кроворуйнації.

Анемії першого виду виникають у результаті втрати значної кількості крові. Вона у будь-якому випадку – кровотеча внутрішня чи зовнішня, призводить до зменшення загального об’єму крові та гіпоксії. Серед анемій цієї групи виділяють гостру і хронічну, залежно від значимості крововтрати.

Малокрів’я другої групи, що спричиняються порушенням кровотворення, поділяють, у свою чергу, ще на три класи – дефіцитні, гіпопластичні, апластичні.

Дефіцитні анемії виникають внаслідок недостатнього надходження в організм дитини речовин, необхідних для утворення гемоглобіну. Вони спостерігаються частіше у дітей першого року життя. Як правило, причиною їх є недостатнє, одноманітне харчування. Переважно замало надходить до організму дитини заліза та білка. У першому випадку виникають анемії, котрі називають залізодефіцитними, в другому – порушується утворення білкової частини гемоглобіну. Крім того, малокрів’я даного типу загрожує дітям, які часто нездужають.

Велике значення у виникненні та прогресуванні дефіцитних анемій має недостатність таких вітамінів як В6, В12, фолієвої кислоти, що теж беруть участь у синтезі гемоглобіну. Дефіцитні анемії зустрічаються також під час захворювань кишечника, у разі порушення процесу всмоктування.

Серед залізодефіцитних анемій мають місце стани, пов’язані з наростанням дефіциту заліза в організмі внаслідок довготривалих кровотеч в результаті розриву стінок судин – при виразкових процесах шлунка, кишечника, шкіри, патології залоз внутрішньої секреції, розладів процесів згортання крові. Даний вид анемії призводить до виснаження запасів заліза в організмі. Це вимагає особливої уваги та обережності. Адже діти надзвичайно чутливі до крововтрати, значно більше, аніж дорослі! У новонароджених втрата крові може бути наслідком кровотечі під час пошкодження плаценти при кесарському розтині. Окрім того, у дітей часто спостерігається недостатнє надходження заліза з організму матері, що є наслідком залізодефіцитної анемії під час вагітності або передчасних пологів, багатопліддя, недоношеності, передчасного перев’язування пуповини до припинення пульсації.

Апластичні або гіпопластичні анемії – це стан, за якого відбувається загальне зменшення кількості клітин крові через зниження активності кровотворення в кістковому мозку. Цей вид малокрів’я іноді проявляється після прийому деяких ліків чи хімічних речовин.

Основною ознакою гемолітичних анемій є підвищений розпад еритроцитів і скорочення тривалості їх життя. Такі недуги поділяють на дві великі групи: спадкові та набуті. Спадкові гемолітичні анемії є наслідком різних генетичних дефектів у еритроцитах, які стають функціонально неповноцінними і нестійкими. Причинами набутих гемолітичних анемій у дітей можуть бути несумісність крові матері та плода, що спостерігається при гемолітичній хворобі новонародженого, уремії, недостатності вітаміну E.

Гемоглобін та інші “сигнали”

Велике значення у вирішенні питання наявності в дитини залізодефіцитного стану відіграє лабораторне дослідження крові – визначення концентрації гемоглобіну, кількості еритроцитів, величини і насиченості їх гемоглобіном, повне морфологічне дослідження крові.

Нижня межа норми рівня гемоглобіну для новонароджених складає 130 г/л. Хоча про період новонародженості треба писати по тижнях. Спершу нижня межа має бути 190, кінець першого тижня 180, другого – 170 і лише на кінець першого місяця становити 130 г/л.

Для 3-місячних дітей цей показник – 95-100 г/л; в 1-3 роки – 110 г/л; 4-12 років – 115 г/л; від 12 до 16 років – 120 г/л.

Коли у дитини до 5 років рівень гемоглобіну падає нижче 110 г/л, такий стан можна вважати анемічним. Для дітей старших 5 років цей показник – нижче 120 г/л.

При залізодефіцитній анемії знижується також кольоровий показник, він стає меншим від 0,8.

Трапляється, що за допомогою клінічних та лабораторних досліджень діагностувати анемії важко. В такому разі, необхідно провести морфологічне дослідження кісткового мозку.

Для уточнення характеру анемії звертаються за допомогою до дослідження сечі, визначення концентрації у ній жовчних пігментів, вмісту антитіл, сироваткового заліза, важливим є знання кількості білірубіну в крові.

Гречка, морква, буряк та інші “ родовища” заліза

У випадку виявлення малокрів’я, необхідно дотримуватися наступних правил: спочатку потрібно встановити причину і характер анемії й лише після цього розпочинати лікування. Останнє передбачає організацію правильного режиму та раціонального збалансованого харчування, нормалізацію секреції шлунково-кишкового тракту. Стиль життя дитини повинен бути активним, рухливим, з достатнім перебуванням на свіжому повітрі. Дітям раннього віку призначають масаж і гімнастику, старшим – помірні заняття спортом, які б стимулювали обмінні процеси та ефективне засвоєння їжі.

Рекомендовано вживати їжу, збагачену білками, жирами, вітамінами, мікроелементами, віддаючи перевагу стравам із гречки, кукурудзи, пшона, моркви, столового буряка, гороху, часнику, цибулі, селери, гарбуза.

До раціону необхідно включати значну кількість овочів та фруктів. Особливо корисними є абрикоси, волоські горіхи, чорниці, чорна смородина, суниці, полуниці, малина, черешня, сливи, виноград. Для немовлят першого півріччя життя рекомендовано більш раннє введення тертого яблука, овочевого пюре, яєчного жовтка, вівсяної і гречаної каш, в другому півріччі – м’ясного пюре та печінки.

Фармацевтичні засоби в корекції вмісту заліза

Як свідчить практика, в більшості випадків для корекції залізодефіцитної анемії необхідно додатково застосовувати препарати заліза, що сприятиме засвоєнню цього елемента, у дозі до 3-5 мг на добу. Ефективність таких засобів значною мірою залежить від дотримання рекомендованого режиму дозування.

Залізодефіцитні препарати здебільшого виготовляють із солей заліза – сульфат, хлорид, магтат, аскорбінат, глюконат, сахарат, в поєднанні з органічними речовинами – амінокислотами, лимонною кислотою, які в кислому середовищі шлунка сприяють утворенню легкорозчинних комплексних сполук заліза і більш повному його засвоєнню. Приймати залізо рекомендується між годуваннями або за годину до приймання їжі, тому що деякі інгредієнти страв можуть утворювати з ним нерозчинні сполуки. Запивають препарати фруктовими й овочевими соками, особливо корисні напої із цитрусових.

Курс лікування анемії переважно тривалий, повна доза середника призначається до досягнення стабільного нормального вмісту гемоглобіну, а протягом наступних місяців дається ще й профілактичний курс для накопичення заліза в “депо організму” і попередження рецидивів захворювання.

Якщо організм погано сприймає цей елемент, лікування починають із малих доз, поступово збільшуючи їх, змінюючи середники.

Препарати заліза призначають одночасно з травними ферментами для кращого засвоєння та всмоктування елемента. Крім того, рекомендовано вживати великі дози аскорбінової кислоти та інших вітамінів. Якщо анемія виникла внаслідок кровотеч, звичайно, вводять кровозупинні засоби. А за важкого ступеня анемії не обійдеться без переливання еритроцитарної маси.

Як попередити розвиток захворювання

Профілактика малокрів’я повинна починатися ще до народження дитини – з виявлення прихованого дефіциту заліза, ліквідації його і лікування анемії у вагітної. Крім того, майбутній матері необхідно постійно перебувати на свіжому повітрі, не забувати про прогулянки, гімнастику, раціональне збалансоване харчування, профілактику недоношеності та токсикозу, їх своєчасне лікування. В останні два місяці вагітності бажане призначення профілактичних доз заліза та вітаміну Е.

Для попередження дефіцитних анемій необхідне раціональне, краще природне, вигодовування і своєчасна його корекція. Особливу увагу варто звернути на умови, в яких росте дитина – її повинен оточувати комфортний, затишний, прекрасний світ. Необхідна профілактика і своєчасне лікування різноманітних захворювань, в першу чергу, інфекційних, шлунково-кишкових.

Крім того, не варто ігнорувати диспансерне спостереження за дітьми раннього віку, проходити регулярне лабораторне обстеження з метою своєчасного виявлення навіть легкого ступеня анемії і призначення своєчасного лікування.

Особливу увагу необхідно приділяти дітям групи ризику. До них належать малюки, народжені від матерів з анемією чи пізнім токсикозом, крихітки, які з’явилися на світ недоношеними чи з масою, нижчою від норми, близнюки та двійнятка, дітки, які вигодовуються штучно. Дільничні педіатри навіть рекомендують недоношеним немовлятам давати лікарські препарати заліза з кінця другого місяця життя і до двох років.

При штучному вигодовуванні варто надавати перевагу молочним сумішам із підвищеним вмістом заліза.

Слідкуйте, щоб діти уникали контактів із речовинами, які можуть викликати розпад еритроцитів або негативно вплинути на активність кісткового мозку: парами бензину, лакофарбовими матеріалами, вихлопними газами автомобілів.

Використання лікарських засобів, які мають негативний вплив на систему кровотворення, повинно проводитися під суворим контролем лікаря, з урахуванням результатів лабораторних обстежень.

Оксана Левицька, лікар-педіатр.

 

Фотогалерея

Замовте журнали

Free Joomla Templates by JoomlaShine.com