Анемія

  • PDF
  • Друк
  • e-mail

Спричинити хворобу можуть недостатнє надходження заліза з їжею, порушення механізмів його всмоктування, підвищена потреба в цьому елементі в період росту, під час вагітності, лактації чи через його втрати внаслідок кровотеч із різних органів. Звичайно, можливе поєднання декількох із згаданих факторів. Але, без сумніву, найчастішими причинами розвитку хронічної анемії у жінок стають витрати заліза при вагітності, пологах і вигодовуванні дітей грудним молоком. На виношування, народження і вигодовування однієї дитини жінці необхідно витратити в середньому 800 мг заліза, тобто майже п’яту частину всієї кількості цього елемента в організмі. Звичайно, це дуже приємні витрати, проте уявіть – щоб відновити їх, причому, за нормального харчування, потрібно мінімум чотири роки!
Наступною вагомою причиною розвитку анемії стають кровотечі при фіброміомі матки та тривалі рясні “місячні”. Допустимими можна вважати втрати крові до 80-90 г – це 45 мг заліза. Такі “витрати” за нормального харчування жінка поповнює впродовж місяця. Якщо крововтрата перевищує 90 г, то розвивається анемія, адже організм не може засвоїти з їжею більше 75 мг заліза за місяць. Коли така жінка вагітніє, народжує та вигодовує дитину, то втрати заліза збільшуються.
Першими серед симптомів анемії є загальне нездужання, в’ялість, підвищена втомлюваність, втрата працездатності. Далі починають турбувати шум у вухах, потемніння перед очима в процесі зміни положення тіла, головний біль та головокружіння. Навіть від незначного фізичного навантаження виникають задишка, серцебиття. Часом надокучає відсутність апетиту, але більш типовим є спотворення смаку. Наприклад, пристрасть до крейди, зубного порошку, сухої крупи, вугілля, вапна, землі, глини, льоду чи запахів бензину, гасу, відпрацьованих вихлопних газів автомобіля, мила, розчинників. Ці ознаки вказують на порушення периферичної смакової чутливості. Зміни смаку підсилюються під час менструації та вагітності й зникають після лікування препаратами заліза.
Всі, хто страждають на залізодефіцитну анемію, відрізняються блідістю шкіри та слизових оболонок. Вони потерпають від випадання волосся, посиленого руйнування зубів, сухості шкіри, ламкості нігтів.
Зрозуміло, що більш інформативними щодо діагностики анемії треба важати лабораторні методи дослідження. Про анемію можна говорити, коли концентрація гемоглобіну в периферичній крові падає нижче норми. Для жінки дітородного віку – нижче 115 г/л. Ступінь анемії вважається легким при вмісті гемоглобіну більше 90 г/л, помірним, коли показники коливаються в межах 90-60 г/л, і важким – при менше 60 г/л. Зрозуміло, що чим раніше встановлено діагноз і розпочато лікування, тим воно успішніше. Варто нагадати, що лише лікар може керувати цим процесом, але деякі загальні принципи терапії недуги корисно знати всім. Ось вони:
· Неможливо вилікувати залізодефіцитну анемію лише дієтою, що базується на продуктах із багатим вмістом заліза, оскільки таким чином його всмоктується не більше 2,0-2,5 мг на добу. Але й нехтувати повноцінним харчуванням не варто. Найкраще вживати м’ясо телятини, де 90% заліза міститься у вигляді гема. Із телятини надходить 22% цього елемента, а з риби та печінки – лише 11%. З продуктів рослинного походження найкращими щодо поповнення запасів заліза вважаються бобові: із бобів, сої надходить його 7%, з квасолі, кукурудзи, гороху – 3%, з фруктів – 2-3%, з овочів – 1%.
· Хворим із залізодефіцитною анемією в усіх випадках варто застосовувати препарати двовалентного заліза, з яких воно всмоктується в 15-20 разів більше, ніж з їжі.
Залізодефіцитна анемія, особливо після пологів, – серйозне захворювання, яке порушує не лише працездатність, але й роботу всіх органів та систем. Отож, за потреби, не зволікайте з лікуванням та не забудьте про профілактику недуги.

 

Фотогалерея

Замовте журнали

Free Joomla Templates by JoomlaShine.com